Чому українським ІТ-компаніям складно виходити на ринки ЄС

Додайте Prompolitinform до бажаних джерел

Так ви частіше бачитимете наші новини в Google і швидше знаходитимете важливі матеріали Prompolitinform.

Зв'язок та IT 03.11.2026 / автор:
Чому українським ІТ-компаніям складно виходити на ринки ЄС

У 2025 році сектор ІТ забезпечив 41,6% експорту послуг України, проте німецький ринок залишається недостатньо освоєним

Українські ІТ-компанії стикаються з бар'єрами при виході на ринок Євросоюзу, попри високий попит на технологічні компетенції. Експерти виділяють чотири ключові перешкоди, що заважають укладанню довгострокових контрактів із європейськими замовниками. Про це повідомляє Економічна правда, інформує портал ПромПолітІнформ.

Дослідження, проведене за участі 33 експертів з 11 країн ЄС, підтвердило, що Євросоюз має значну залежність від зовнішніх цифрових технологій. Найбільша потреба спостерігається у сферах великих даних, кібербезпеки, напівпровідників та хмарних обчислень, особливо в межах енергетики, логістики та оборонного сектору. Україна володіє необхідними компетенціями у цих напрямах, зокрема у сфері штучного інтелекту, безпілотних систем та робототехніки, що дозволяє їй претендувати на роль ключового технологічного партнера.

Виклики для українського експорту

Попри воєнні умови, у 2025 році вітчизняний ІТ-сектор реалізував послуг на 6,67 млрд доларів. Однак основними ринками збуту залишаються США, тоді як найбільші економіки Євросоюзу, зокрема Німеччина, все ще є недостатньо охопленими українськими компаніями. Головними стримувальними факторами є ризики безпеки, труднощі з бронюванням фахівців для довгострокових проєктів та обмеження на виїзд керівництва для ділових зустрічей.

Ще однією вагомою перешкодою залишається доступ до капіталу та негнучкість банківської системи. Традиційні фінансові установи неохоче кредитують ІТ-бізнес, оскільки інтелектуальна власність та код не завжди визнаються ліквідною заставою. Окремим викликом є адаптація до європейського законодавства, зокрема вимог AI Act, GDPR та NIS2, дотримання яких потребує значних інвестицій та спеціалізованої експертизи.

Механізми покращення співпраці

На сьогодні дієвими інструментами підтримки стали механізм бронювання критично важливих фахівців та преференції правового режиму «Дія.City», резидентами якого є близько 4 700 компаній. Для подальшого розвитку експорту в ЄС пропонується низка кроків, серед яких — поширення державних гарантій на кредити під заставу майбутніх контрактів та інтелектуальної власності.

Також важливим напрямом є створення національних центрів компетенцій для консультацій щодо європейських регуляцій. Поєднання зусиль держави, бізнесу та європейських партнерів у питаннях енергетичної стійкості та стабілізації правил ділових поїздок може значно знизити рівень недовіри з боку замовників та відкрити шлях до масштабної співпраці.

Фото: Економічна правда

Читайте також: ІТ-галузь сплатила рекордний 1 мільярд доларів податків до бюджету