За розголошення дислокації сил оборони загрожує до 12 років ув'язнення
Міністерство оборони України надало роз'яснення щодо заборони на поширення інформації про військові об'єкти та розташування підрозділів у умовах воєнного стану. За несанкціоноване висвітлення чутливих даних Кримінальним кодексом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 12 років. Про це повідомляє портал ПромПолітІнформ з посиланням на інформацію Міністерства оборони України.
Правове регулювання захисту чутливих даних опирається на декілька нормативних актів. Ключовим інструментом є стаття 114-2 Кримінального кодексу України, ухвалена у 2022 році для протидії витокам оборонних відомостей. Окрім цього, перелік обмежень встановлено Наказом Головнокомандувача ЗСУ № 73 від 3 березня 2022 року, а також Законом України «Про державну таємницю» та статтями 328 і 422 КК України.
Законодавство розповсюджується на будь-які канали зв’язку, включно з соцмережами Facebook, Instagram, TikTok, Telegram, приватними й груповими чатами, а також усними повідомленнями. Публікація фото та відео в режимі реального часу є найнебезпечнішою, оскільки дозволяє ворогу коригувати вогонь.
Деталі забороненої до розголошення інформації
Згідно із Законом України «Про державну таємницю», заборонено розголошувати відомості про організацію, чисельність, дислокацію, а також бойову та мобілізаційну готовність сил оборони. До переліку входять конкретні координати, адреси та орієнтири військових частин, казарм, штабів, укріплень і блокпостів.
Під обмеження підпадають дані про переміщення військової техніки та озброєння, зокрема систем ППО й артилерії, маршрути руху й місця збору. Також заборонено публікувати наслідки ворожих обстрілів, результати роботи протиповітряної оборони та будь-яку інформацію, що дозволяє опосередковано ідентифікувати об’єкт через дорожні знаки, панорами місцевості чи супутникові знімки.
Кримінальна відповідальність за порушення
Кримінальна відповідальність настає за сам факт несанкціонованого поширення відомостей, якщо їх не викладали у відкритий доступ Генштаб ЗСУ, Міноборони або інші уповноважені органи. Доведення факту співпраці з противником для кваліфікації злочину не вимагається.
Частина перша статті 114-2 КК України передбачає від 3 до 5 років позбавлення волі за поширення інформації про направлення чи переміщення зброї та боєприпасів. Частина друга регулює розголошення даних про розташування чи рух українських військових формувань і карається ув’язненням на строк від 5 до 8 років.
Найсуворіше покарання та поширення з мережі
Найсуворіший захід покарання міститься у третій частині цієї статті: від 8 до 12 років позбавлення волі. Вона застосовується, якщо дії вчинено за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, з метою передачі даних державі-агресору або якщо вони спричинили тяжкі наслідки.
У відомстві наголошують, що наявність даних у неофіційних джерелах чи соцмережах не робить їхнє подальше копіювання або репост законним. Для безпечного інформування слід використовувати лише офіційні повідомлення державних та військових органів.
Фото: Міноборони
Читайте також: У прифронтових регіонах у жовтні збудували майже 90 км антидронового захисту доріг
