Росія не здатна вивести супутники на розрахункову висоту та використовує іноземні компоненти
Головне управління розвідки МО України оприлюднило деталі щодо реалізації російського проєкту супутникового зв'язку «Рассвєт». Росія намагається створити аналог Starlink, проте стикається з технологічними обмеженнями та браком комплектуючих. Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на Головне управління розвідки Міністерства оборони України, інформує портал ПромПолітІнформ.
У відомстві зазначають, що розвиток цієї системи супроводжується значними технічними ускладненнями. Зокрема, жоден із виведених на орбіту 30 апаратів не досяг цільової висоти у 800 кілометрів, натомість вони зафіксувалися на рівні 500–520 кілометрів. Окрім того, два супутники вже припинили функціонування, а запланований на 2026 рік черговий запуск був скасований або перенесений.
Технологічні бар’єри та компоненти
Попри прагнення ворога масштабувати угруповання до майже тисячі апаратів до 2035 року, проєкт демонструє критичну залежність від імпортної електроніки. Основними постачальниками електронних компонентів для антен та наземних станцій є підприємства з КНР. Водночас виробнича кооперація охоплює щонайменше 46 російських та три білоруські компанії, причому частина з них досі не перебуває під міжнародними санкціями.
Важливу роль у системі відіграє АТ «ОКБ «Факел» із Калінінграда, що постачає двигуни малої тяги. ГУР підкреслює, що це ж підприємство раніше виготовляло вузли для супутників британської компанії OneWeb. Не виключено, що росіяни могли отримати доступ до закордонних розробок під час співпраці до 2022 року, які тепер застосовують у проєкті «Рассвєт».
Інфраструктура та термінали
Наземний сегмент системи базується на головному центрі управління в Москві та розгалуженій мережі станцій у регіонах, включно з Мурманськом, Норильськом та Южно-Сахалінськом. Для виведення супутників на орбіту агресор застосовує ракети «Союз-2.1б», які запускають із космодрому Плесецьк.
Паралельно з розгортанням супутників окупанти працюють над абонентськими терміналами. У вересні 2026 року завершилися випробування пристрою «Ультра», здатного підтримувати швидкість завантаження до 650 Мбіт/с. До кінця поточного року планується випуск тисячі таких терміналів, а у найближчі роки розробники хочуть додати ще п’ять модифікацій для різних потреб, у тому числі авіаційний варіант «Повітря».
Фото: Укррадіо
Читайте також: Морські дрони Magura як носії важких бомберів: еволюція тактики підрозділу «Group 13»
