Ядерний тероризм Росії: чому проблема набагато ширша за мінування Запорізької АЕС

Із Москви знову погрожують ядерною зброєю, якщо Росію визнають державою-спонсоркою тероризму та запровадять візове ембарго для росіян.

Кремлівські пропагандисти з екранів зомбоящиків кричать, що це буде ледь не прямим оголошенням війни Росії, називаючи демократію та НАТО – пеклом та сатаною. Схоже, що однією з основ своєї війни у Кремлі обрали саме ядерний тероризм. І мова не лише про один із найбільших у світі ядерних арсеналів, який має Росія. Повномасштабна війна проти України засвідчила, що Москва заздалегідь проробляла плани захоплення українських АЕС. Першою стала Чорнобильська, потім – Запорізька. Про це інформує ТСН, повідомляє портал PrоmPolitInform.

ЗАЕС – це найбільша АЕС в Європі з 6-ма енергоблоками, яку окупанти замінували. Можна лише уявити, якого масштабу буде катастрофа, якщо там станеться вибух. І Росія про це прекрасно знає. Проте, чи діє так Москва виключно в Україні? Аж ніяк. «Росатом» вже збудував чи ще будує АЕС у восьми країнах, а також домовляється про будівництво станцій в Узбекистані, Казахстані, Саудівській Аравії, М’янмі, Нігерії, Ефіопії та Замбії.

Чи розуміє Захід, чим це загрожує світові? У матеріалі розповідається про далекосяжні апетити путінського ядерного тероризму.

Проєкт Ердогана

Найбільша новина на головній сторінці «Росатома» – про будівництво АЕС «Аккую» на півдні Туреччини на березі Середземного моря. ТСН.ua вже писав, що це іміджевий проєкт для Реджепа Таїпа Ердогана, особливо на тлі президентських та парламентських виборів у червні 2023 року.

АЕС «Аккую» забезпечуватиме до 10% електричної генерації країни. І перший енергоблок має бути зданий в експлуатацію якраз напередодні виборів. Загальна вартість будівництва – $22 млрд. І всю цю величезну суму Кремль зобов’язався надати самотужки в рамках підписаної угоди про будівництво станції ще 2010 року, коли «Росатом» очолював Сергій Кірієнко (той самий, який зараз від імені Путіна негласно керує окупованими українськими територіями). Проте диявол як завжди в деталях.

Будівництво АЕС «Аккую» – це величезний важіль тиску Путіна на Ердогана. Воно вже зупинялося, коли 2015 року Туреччина збила російський Су-24. Потім у відносини Москви та Анкари прийшла відлига на тлі погіршення відносин Туреччини із Заходом. Навіть виявлені тріщини у бетонному фундаменті та відмова «Росатома» будувати станцію разом із турецьким будівельником IC Ictas («Росатом» розірвав контракт на користь TSM Enerji, що належить трьом російським компаніям) не змінили позицію Ердогана.

Ба більше, ні для кого не секрет, що Росія не просто будує АЕС у різних куточках світу. Москва привозить на об’єкти своїх експертів з атомної енергетики, які дуже часто є просто працівниками ФСБ та ГРУ. Наприклад безпекою на «Аккую» свого часу керував колишній співробітник ФСБ, якого Олександр Литвиненко (отруєний полонієм у Лондоні) звинувачував у підготовці вбивства мера Нефтеюганська. І це вже не кажучи про десятиріччя прив’язки до російських атомних технологій, ядерного палива, вивозу відходів тощо.

Те, що політика Туреччини звернула не туди, стало остаточно зрозуміло після візиту Ердогана до Путіна в Сочі рівно тиждень тому. Прагнучи, як кажуть у самій Туреччині, зберегти нейтралітет і не підтримувати жодну зі сторін у війні, лідер країни-члена НАТО їде до підсанкційного Путіна, який знаходиться в повній міжнародній ізоляції, даючи таким чином підстави вважати, що це не так, та ще й вганяє свою країну в ядерну залежність від країни-терористки.

Проєкти в ЄС

Ще один яскравий приклад ядерного тероризму Росії – це АЕС в Білорусі, яку також будував «Росатом», і також на кредитні $10 млрд. Побудована біля містечка Островець, станція знаходиться лише за 53 км від Вільнюса. Литва неодноразово била на сполох, адже зрозуміло, що АЕС можна було збудувати й в іншому місці.

До того ж, не минулося й без ексцесів, як і у випадку з тріщиною у бетонному фундаменті на «Аккую». Найгучніший випадок стався 2016 року, коли під час будівництва АЕС біля Островця, робітники впустили з висоти кілька метрів 330-тонний корпус ядерного реактора. Реакція Кремля була така сама, як і зараз на крейсер «Москва», який просто промок і затонув. Москва сказала, що 330-тонний корпус не впав, а просто «доторкнувся до землі».

Безпосередня близькість станції до Вільнюса та ще 18-ти європейських столиць, та ще й враховуючи те, що басейн річки Вілії – це джерело охолодження АЕС, що покриває 72% Литви, – це ядерний шантаж і загроза національній безпеці не лише Вільнюса. Та й в будівництві АЕС з такими потужностями потреби не було, адже Білорусь стільки не споживає, а Європа не закуповує електроенергію з цієї станції.

Ще один сумнівний проєкт «Росатома» – будівництво п’ятого і шостого блоків АЕС «Пакш» в Угорщині. Причому угоду про це Москва та Будапешт уклали вже після російської агресії 2014 року без проведення тендеру, щоб зменшити поставки української електроенергії в Угорщину. Ну і звичайно ж, Росія на це надає Будапешту кредит на $10 млрд.

На відміну від Фінляндії, яка після 24 лютого відмовилася від спільного з «Росатомом» будівництва АЕС «Ханхіківі-1», хоча відповідну угоду уклали ще 2013 року, уряд Віктора Орбана, а в ЄС він напевно є найбільш явним та відданим другом Путіна, пішов ще далі.

Проте, після початку повномасштабної російської війни та запровадження потужних санкцій, які в тому числі відрізали російські банки від SWIFT, проєкт «Росатома» в Угорщині під питанням. Хоч міністр закордонних справ країни Петер Сіярто й казав, що уряд Орбана не відмовляється від енергетичних проєктів із Росією, та в липні навіть злітав до Москви просити додатковий 1 млрд куб м газу (до 4,5 млрд куб м, які Угорщина з минулої осені отримує в обхід української ГТС), в реальному житті все набагато складніше.

Росія не може перерахувати Угорщині гроші на початок будівництва двох нових реакторів. Угорщина навіть насилу ядерне паливо для АЕС «Пакш» отримує, бо раніше воно доставлялося залізницею через Україну. Тому реалізація проєкту «Росатому» в Угорщині під великим питанням, хоч Росія й очікує отримати ліцензію в найближчі місяці.

Азія та Африка

Крім всього цього Росія вже будує АЕС в Єгипті, Китаї, Індії та Бангладеш. Перемовини також ведуться з Узбекистаном, Казахстаном та Саудівською Аравією. І все за російські кредити та мінімум 10-річну прив’язку до російського ядерного палива, технологій та навчання персоналу. А так як Кремль любить засилати під виглядом співробітників АЕС до інших країн агентів ГРУ чи ФСБ, – це ще й формування п’ятої колони.

Що ще гірше, «Росатом» відправив своїх емісарів до М’янми, Нігерії, Ефіопії та Замбії. Навряд чи там знають, що таке ядерні технології. Ба більше, в цих країнах не припиняються збройні конфлікти, а в М’янмі взагалі військова хунта, яка за численними повідомленнями в пресі, вбиває мирних жителів. Лише уявіть, що буде, якщо дати їм до рук ядерні технології?

Це те, про що, на прикладі Запорізької АЕС, Захід має думати вже зараз.

По-перше, потрібні негайні санкції проти «Росатома» із замороженням всіх його закордонних проєктів.

По-друге, вже час нарешті США визнати Росію державою-спонсоркою тероризму та запровадити навколо ЗАЕС демілітаризовану зону.