У проєкті конституційних змін децентралізації влади, який подав Володимир Зеленський і який зареєстрований на сайті парламенту, немає згадки про особливий порядок самоврядування окремих районів Донбасу.
Про це повідомляє BBC news Україна, інформує портал ПромПолітІнформ.
Відзначається, що проєкт є фактичним продовженням реформи децентралізації, яка триває ще з 2015 року, коли розпочалось об’єднання сіл, селищ та міст у «спроможні громади» з паралельною передачею їм фінансових ресурсів та додаткових адміністративних повноважень.
Процес об’єднання громад має завершитись до середини наступного року.
Схожий конституційний проєкт децентралізації в 2015 році подавав і президент Петро Порошенко. Проте тоді його схвалення було заблоковано в Раді через згадку у прикінцевих положеннях про особливий порядок самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей.
Зараз такого положення немає, але оглядачів збентежила пропозиція дозволити визначати правовий статус окремих територіально-адміністративних одиниць законом.
Схвалення конституційної децентралізації є одним з положень Мінських угод, проте «з врахуванням особливостей окремих районів Донбасу». Раніше Володимир Зеленський вказував, що прописувати особливі повноваження окремих районів Донбасу в Конституції не має наміру.
На повну конституційна система децентралізації має запрацювати з березня 2021 року.
Схвалення проєкту конституційних змін передбачає кілька голосувань на двох чергових сесіях, а фінальне ухвалення потребуватиме підтримки 300 депутатів.
Префекти і округи
Загальна концепція конституційної децентралізації дуже схожа з тим, що почали впроваджувати в 2015 році й не змогли внести до Конституції через суперечки навколо повноважень окремих районів Донбасу.
Нинішню систему територіально-адміністративного поділу країни змінюють.
Відтепер нижньою ланкою стає об’єднана громада, далі «декілька громад» утворюють округ (який приходить на заміну районам), а далі лишаються області.
Із Конституції пропонують прибрати назви областей та їхню кількість, залишаючи формулювання «області та Автономна республіка Крим».
Для зміни назви області не потрібно буде змінювати Конституцію. Всі питання перейменувань і зміни меж областей, громад та округів визначатимуться законом.
Вертикаль районних та обласних державних адміністрацій на чолі з їхніми головами також змінюють.
Після реформи і надалі будуть обиратись окружні та обласні ради з власними виконавчими органами, які мають отримати реальну владу в окрузі та області.
При цьому голів окружних та обласних рад обиратимуть за принципом ротації на період не більше одного року.
Державні уповноважені
Для нагляду за законністю та конституційністю в округи та області уряд та президент спільно призначатимуть префектів (голови адміністрацій зникнуть).
Вони зможуть працювати на посаді не більше трьох років в одному місці.
Префекти матимуть повноваження нагляду за додержанням законів та Конституції органами місцевого самоврядування.
Префект зможе зупиняти дію актів місцевого самоврядування через їхню можливу невідповідність Конституції та законам.
Якщо ж місцева рада ухвалює акт, який створює загрозу цілісності України, президент за поданням префекта зупиняє дію акту й відстороняє голову ради та весь її склад. На заміну президент зможе призначати тимчасового державного уповноваженого.
Паралельно з цим Конституційний суд має перевірити конституційність дій місцевої ради.
Київ і Севастополь без статусу
Невеликий нюанс стосується конституційних змін щодо Києва та Севастополя.
У чинній редакції Конституції вказано, що Київ та Севастополь мають спеціальний статус, який визначається законами.
У новій редакції «спеціальний статус» зникає, а щодо Києва пишуть – «правовий статус міста Києва як столиці визначається окремим законом».
Про будь-який спеціальний статус Севастополя, як було раніше, більше не згадується.
Критики проєкту помітили, що законом пропонується визначати і правовий статус окремих територіально-адміністративних одиниць.
В цьому вбачають загрозу, що певний статус окремим районам Донбасу можуть надати законом.
