З початком бойових дій на Близькому сході кількість проходів суден Ормузькою протокою обвалилася більш ніж на 90%.
Конфлікт між Іраном та США має десятилітню історію, однак відкрита війна між США (разом з Ізраїлем) та Іраном розпочалася 28 лютого 2026 року. Вона почалася з масованих повітряних ударів американської та ізраїльської авіації по військових об’єктах, державних установах та ядерній інфраструктурі на території Ірану. В свою чергу Тегеран фактично почав блокувати судноплавство через Ормузьку протоку — один із найважливіших морських коридорів світу.
Саме через цю вузьку ділянку між Іраном та Оманом проходить приблизно п’ята частина світового експорту нафти та значна частина поставок зрідженого газу. У мирний час протокою щодня проходило понад 130 суден — танкери, контейнеровози, газовози та суховантажі. Але після початку бойових дій кількість проходів обвалилася більш ніж на 90%.
Судновласники почали уникати маршруту через ризик атак, мінування та ракетних ударів, а страхові компанії різко підняли тарифи на проходження регіону. Частина танкерів узагалі залишилась заблокованою в Перській затоці.
Тому сьогодні кількість суден в Ормузькій протоці стала одним із найточніших індикаторів ескалації чи затухання конфлікту між Іраном та США: що менше суден — то вищий рівень напруги у регіоні.
За даними Bloomberg, Reuters та морських трекерів, до ескалації через протоку проходило близько 130–160 суден на день, тоді як під час активної фази конфлікту трафік падав до 7–10 суден на добу.
Вплив війни між Іраном та США на світові ціни на нафту
Ормузька протока — це головна нафтово-газова артерія планети. Через неї проходить близько 20% світового експорту нафти та значна частина поставок LNG. Саме тому ескалація між Іраном та США миттєво перетворилася на шок для енергетичних ринків.
Після початку ударів США та Ізраїлю по іранській інфраструктурі в лютому–березні 2026 року судноплавство через Ормузьку протоку практично зупинилося. Іран почав атакувати окремі судна та погрожувати повним перекриттям маршруту. У відповідь страхові тарифи для танкерів злетіли до рекордних значень, а частина судновласників узагалі відмовилася заходити в Перську затоку. Ринки на це відреагували миттєво – Brent подорожчав спочатку до $90 за барель, а згодом перевищував $120. UBS і Barclays підняли прогнози ціни Brent до $100–110 за барель у разі затяжної кризи.
Найгірший сценарій — повне закриття Ормузької протоки. За оцінками Bloomberg та банківських аналітиків, у такому випадку Brent може підскочити до $150–160 за барель, що стане найбільшим енергетичним шоком із часів нафтових криз XX століття. А економічні наслідки Ормузької кризи вже відчуває весь світ – дорожчає пальне, прискорюється інфляція, ростуть витрати на логістику, промисловість стикається зі стрибком цін на енергоносії.
Як Ормузька криза змінила ціни на пальне в Україні
Ормузька протока — за 3 500 км від України, але саме вона впливає на цифри на українських АЗС. Після загострення конфлікту між Іраном та США український паливний ринок також відчув наслідки стрибка світових цін на нафту. Україна майже повністю залежить від імпортного пального, тому будь-яке подорожчання Brent швидко трансформується у вищі ціни на АЗС.
На піку ескалації трейдери закладали у вартість пального не лише дорожчу нафту, а й ризики логістики, страхування та глобального дефіциту нафтопродуктів.
У результаті середні ціни бензину А-95, дизельного палива та автогазу в Україні різко пішли вгору. Кожні +$10 до нафти Brent додає приблизно +1,5–2,5 грн до літра бензину в Україні.
Коли Іран та США укладуть мирну угоду навряд чи хтось точно знає. Але є один індикатор — рух суден Ормузькою протокою. Як тільки рух почне відновлюватись, це буде сигналом, що сторони наблизилися до угоди. Рекомендуємо стежити за трекером NBC News. Вони щодня рахують судна, які проходять через Ормузьку протоку. Останніми днями проходить трохи більше 5 суден.
Редакція порталу Промполітінформ
Фото DR та з відкритих джерел
Інфографіка – ШІ
