Ставка зросла на 0,5 відсоткового пункту для стабілізації цін та валютного ринку
Правління Національного банку України ухвалило рішення про підвищення облікової ставки до 16%. Цей крок спрямований на стримування інфляції, зміцнення валютного ринку та підтримку привабливості гривневих активів. Про це повідомляє портал ПромПолітІнформ з посиланням на інформацію Національного банку України.
Регулятор пояснює такий крок необхідністю реагувати на тривалий ціновий тиск, наслідки воєнних дій, а також посилення проінфляційних ризиків у середньостроковій перспективі. Підвищення вартості грошей має на меті стабілізувати очікування учасників ринку та спрямувати інфляцію до цільового показника у 5%.
Фактори інфляційного зростання
У серпні 2026 року споживча інфляція в Україні прискорилася до 8,1% у річному вимірі. Основними чинниками, що зумовили таку динаміку, стало зростання вартості пального через загострення конфлікту на Близькому Сході та коригування адміністративних тарифів, які частково є наслідком постійних атак з боку рф на енергетичну інфраструктуру.
Фундаментальний тиск на ціни продовжує посилюватися через збільшення виробничих витрат бізнесу, зокрема в частині логістики, оплати праці та енергозабезпечення. Попри складні безпекові умови, споживчий попит та ринок праці залишаються відносно стійкими, а рівень середніх зарплат продовжує демонструвати високі темпи зростання.
Прогнози та макрофінансова стабільність
НБУ очікує, що сповільнення інфляційних процесів розпочнеться у 2027 році, чому сприятиме посилена монетарна політика. Водночас аналітики банку зазначають, що динаміка цін може бути вищою за попередні прогнози через атаки росії на логістичні та промислові об’єкти.
Критичним фактором для стабільності залишається міжнародна допомога. Попри зниження обсягів фінансування у липні та серпні, очікується, що надходження коштів відновляться після виконання Україною певних реформаторських кроків, передбачених міжнародними домовленостями.
Воєнні та зовнішні ризики
Російська агресія залишається головним викликом для економічного розвитку. Подальші атаки на виробничі потужності створюють тиск на бюджет, зокрема через потребу в додаткових витратах на оборону та відновлення, що також стимулює попит на імпорт.
Додатковим негативним чинником є високі світові ціни на енергоносії, спричинені війною на Близькому Сході. Натомість стримуючим чинником для інфляції може стати внутрішня пропозиція продовольства, яка зросла, зокрема, через обмеження експортних можливостей Чорним морем.
Фото: НБУ
Читайте також: Офіційний курс валют на 16 вересня: долар подорожчав, євро знизився
