Приватизація ПриватБанка, Укргазбанка та Сенс Банка: хто може стати покупцями
Україна розпочала приватизацію ПриватБанка, Укргазбанка та Сенс Банка. Потенційними покупцями можуть стати міжнародні банківські групи, але їхня кількість обмежена через війну, перебудову європейського ринку та проблеми з виходом банків з Росії. За даними інвестбанкира Sergio Budkin, держава володіє понад половиною активів банківського сектору. Про це повідомляє Мінфін, інформує портал ПромПолітІнформ.
Україна вирішила розпочати приватизацію окремих державних банків — ПриватБанка, Укргазбанка та Сенс Банка. Потенційними покупцями можуть стати великі міжнародні банківські групи, однак коло таких інвесторів обмежене через війну, перебудову європейського банківського ринку та проблеми з виходом окремих банків з Росії. Про це в подкасті «Что з економікою?» розповів інвестбанкир і співзасновник FinPoint Sergio Budkin.
Хто може купити українські державні банки
За словами Будкина, потенційними покупцями українських державних банків можуть бути великі міжнародні банківські групи. Для участі в угоді будь-який покупець має пройти кілька погоджень, тому потенційних інвесторів будуть ретельно відбирати. На думку інвестбанкира, цей процес зможуть пройти групи, здатні обгрунтувати бізнес-смисл свого присутності в Україні та мати конкретний план розвитку.
Крім того, потенційним покупцем не обов’язково має бути новий гравець на українському ринку. За словами Будкина, йдеться також про можливість додаткового інвестування банку, який уже працює в Україні, але має невеликий масштаб діяльності.
Чому потенційних покупців обмаль
Будкин зазначив, що зараз кількість міжнародних банківських груп, які можуть бути зацікавлені в інвестиціях в український банківський сектор, обмежена. Однією з причин він назвав перебудову європейського банківського ринку: банківські групи посилюють свої позиції на ключових для себе ринках і одночасно виходять з країн, де не бачать довгострокового стратегічного сенсу в присутності.
Ця тенденція, за словами інвестбанкира, впливає на потенційний інтерес до українських банків. Разом з тим, окремі банківські групи можуть розглядати Україну як частину свого стратегічного ринку в Центральній та Східній Європі.
Російський фактор
Окремою перешкодою Будкин назвав присутність частини міжнародних банківських груп в Росії. За його словами, майже всі європейські банківські групи, які мали бізнес в Росії на початку повномасштабної війни, хочуть вийти з цього ринку. Однак частина з них досі не може завершити вихід через обмеження з боку Росії.
«Це дуже політичний, дуже чутливий питання», — сказав він. На його думку, без вирішення проблеми з виходом іноземних банків з Росії кількість груп, які теоретично зможуть пройти необхідні погодження для участі в купівлі українських банків, може залишитися незначною. Це, у свою чергу, може обмежити конкуренцію між потенційними покупцями та вплинути на ціну, яку держава зможе отримати під час приватизації.
Сбербанк: можливий вихід на публічний ринок
Окремо в розмові йшлося про Сбербанк. Будкин зазначив, що потенційно може обговорюватися його вихід на публічний ринок — за умови зберігання контролю держави. Водночас він підкреслив, що це дуже довгострокова перспектива. За його словами, такий крок можливий лише через кілька років і точно не є питанням найближчого часу.
Державний вплив на банківський сектор
За словами Будкина, наприкінці 2025 року держава володіла 52% активів банківської системи України — це, за його оцінкою, найвищий показник в Європі. В умовах війни значна присутність держави в банківській системі має обгрунтування, зокрема через необхідність виконання державних завдань та фінансування оборонного сектору.
Однак у звичайних умовах, на думку інвестбанкира, велика державна частина може уповільнювати розвиток банківської системи, оскільки приватні банки зазвичай мають більшу гнучкість у пошуку можливостей для кредитування та інвестицій.
Що вплине на ціну державних банків
На оцінку банків під час майбутньої приватизації можуть вплинути правила розподілу прибутку. Будкин звернув увагу на різницю між державними та приватними банками. За його словами, з 2022 року приватні банки та банки з іноземним капіталом не мають права розподіляти дивіденди, тоді як державні банки можуть виплачивати їх державі.
У якості прикладу він навів ПриватБанк, який за підсумками минулого року виплатив державі 70% прибутку у вигляді дивідендів. Разом з тим, з п’яти державних банків дивіденди за підсумками 2025 року, за словами Будкина, платили лише ПриватБанк та Сбербанк. Укрексімбанк, Сенс Банк та Укргазбанк спрямовували прибуток на рекапіталізацію.
На думку інвестбанкира, якщо такі правила зберігаться, це може знизити оцінку банків під час приватизації. Потенційний покупець буде враховувати, що після купівли немає можливості вільно розподіляти прибуток.
Як визначать вартість банків
При оцінці банку, за словами Будкина, важливі його прибутковість та якість активів. особливу увагу слід звертати на кредити оборонних підприємств. Інвестбанкир зазначив, що потенційному покупцю не можна розкривати чутливу інформацію про таке кредитування. Тому перед продажем відповідні риски буде необхідно restrukturyzuvati або вивести з балансу банку.
Іншим важливим показником Будкин назвав співвідношення ціни до капіталу. Для прибуткового банку в країні без війни він навів орієнтир приблизно 1,5–1,7 капіталу. Разом з тим, конкретна оцінка може бути як нижчою, так і значно вищою — залежно від якості активів та інших характеристик банку.
Чому важко спрогнозувати ідеальний момент для продажу
Будкин підкреслив, що визначити ідеальний момент для приватизації банку практично неможливо. За його словами, процес продажу може тривати сім-вісім місяців від початку підготовки до підписання угоди, а після цього потрібен час до фактичного переходу права власності. За цей період ситуація на ринку та в Україні може істотно змінитися.
Тому, на думку інвестбанкира, якщо держава вже почала процес приватизації, важливо бути послідовними і довести його до завершення, а не спробувати спрогнозувати всі майбутні зміни на ринку.
Фото: Мінфін
Читайте також: У застосунку «Армія+» стартувала програма подвійних знижок для військових «БІЛЬШЕ++»
