Безпілотники «Герань-4» отримали американські сенсори та швидкість до 500 км/год
Російський військово-промисловий комплекс продовжує форсовану еволюцію безпілотних систем у спробі нівелювати перевагу українських засобів протиповітряної оборони. Останні дані розвідки та фіксація нових атак свідчать про перехід агресора від масового використання дешевих одноразових апаратів до створення високотехнологічних засобів ураження. Ключовими напрямами цієї модернізації стали нарощування швидкісних характеристик, ускладнення навігації та застосування спеціалізованих бойових частин.
Аналіз конструктивних змін свідчить, що ворог намагається вирішити дві головні задачі: підвищити виживаність дронів під час протидії українським БпЛА-перехоплювачам та забезпечити точність ударів в умовах активного радіоелектронного придушення. Для цього росіяни не лише переобладнують планер, а й активно залучають іноземну електронну компонентну базу, знаходячи шляхи обходу міжнародних санкцій.
Американські сенсори та оптична система «Сусанін»
Про деталі технічного оснащення оновленої модифікації реактивних БпЛА «Герань-4» повідомило Головне управління розвідки МО України на порталі War&Sanctions. У новій версії безпілотника з’явився блок «МОХ», в основі якого лежить високоточний магнітоіндуктивний сенсор PNI5GA виробництва американської компанії PNI Sensor. Цей пристрій функціонує в парі з інерціальним навігаційним модулем SADRA, зменшуючи дрейф його гіроскопів для досягнення вищої точності автономного польоту.
Окрім магнітометрів, ворог інтегрував у конструкцію апарата автономний навігаційний комплекс під назвою «Сусанін». Як повідомили представники розвідки, ця оптико-електронна кореляційна установка звіряє поточні кадри з оптичного датчика із заздалегідь завантаженою у пам’ять комп’ютера еталонною мапою. Подібне технічне рішення залучається і на новітніх дронах «Герань-5» версії К5, що свідчить про системне впровадження технології.
Бойова частина КРСН та алабузька імпортозаміщення
Окрему увагу розробники приділили руйнівній здатності засобів ураження. У ГУР МО України зазначили, що для гарантованого ураження мостових переходів та опор повітряних ліній електропередачі безпілотники оснастили бойовою частиною КРСН. Це кумулятивно-ріжуче спеціальне навантаження розраховане на перерізання відповідних металевих та бетонних конструкцій кумулятивним струменем під час удару.
Зміни торкнулися і силових установок: замість китайського турбореактивного двигуна Telefly оновлені апарати комплектуються аналогом російського виробництва, який збирається на потужностях в Алабузі. Водночас електронна система управління та решта компонентів залишилися ідентичними попереднім генераціям дронів виробництва «Алабуги». Перші випробувальні запуски «Герані-4» проводилися до січня 2026 року з дронопорту «Приморськ» в Орловській області та з території колишнього Донецького аеропорту, а з травня 2026 року їх почали застосовувати для ударів по Україні.
Швидкість 500 км/год проти українських перехоплювачів
Поява «Герані-4» стала прямою відповіддю ворога на високу ефективність українських БпЛА-перехоплювачів. У звіті ГУР зазначається, що попередні реактивні версії — «Герань-3» — створювали на базі планера бензинової «Герані-2», однак така конструкція не витримувала високих швидкостей і перевантажень. Новий апарат отримав окремий посилений планер із покращеною аеродинамікою, інтегрованими крилами та зменшеною кількістю технологічних люків.
За даними розвідки, новий БпЛА здатний нести бойову частину вагою до 90 кілограмів на відстань до 450 кілометрів, підійматися на висоту до 5 тисяч метрів та розганятися до 500 км/год (при маневруванні — 300–400 км/год). У базових модифікаціях для цього використовуються китайські турбореактивні двигуни Telefly LX-WP-160 та Telefly TF-TJ2000A.
Штучний інтелект у географії прибережних атак
Паралельно з удосконаленням апаратної частини ворог змінює підходи до тактичного планування. Про використання противником елементів штучного інтелекту для розпізнавання цілей і планування ударів заявив заступник командувача Повітряних Сил ЗСУ. За його словами, за допомогою спеціального програмного забезпечення агресор розраховує складні хвильові маршрути, що підтвердилося під час тривалих атак по Одесі з мінімальними інтервалами.
Ведення протиповітряної оборони над морською акваторією має значну специфіку через шторми, густі тумани та можливість ворога вільно маневрувати. Як зазначив представник Повітряних Сил, українські підрозділи також інтегрують штучний інтелект в автоматизовані турелі та використовують спеціальні платформи для транспортування безпілотників, що дозволяє утримувати чергування дронів та перекривати прибережну смугу.
Ілюстративне фото: ArmyInform / CC BY 4.0
Читайте також:
