Науковці запропонували модель циркулярного хабу для перероблювання відходів руйнувань
У Міністерстві економіки України презентували три фундаментальні наукові дослідження, присвячені стратегіям соціального, екологічного та енергетичного відновлення країни. Експерти запропонували нові підходи до податкових пільг, промислового перероблювання відходів та енергетичного балансу. Про це повідомляє портал ПромПолітІнформ з посиланням на інформацію Міністерства економіки України.
Під час засідання Наукової платформи понад 80 фахівців, серед яких урядовці та науковці, розглянули шляхи підтримки економічного зростання. Результати представлених робіт мають стати основою для формування державних політик у період повоєнного відновлення.
Оптимізація соціального страхування
Експертка Інституту демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України Людмила Черенько представила аналіз міжнародного досвіду щодо податкових пільг на внески до фондів соціального страхування. Дослідження базується на даних Міжнародної організації праці за 2025 рік, що охоплюють 149 країн.
Автори роботи рекомендують відмовитися від універсального зниження ставок на користь гнучких інструментів, інтегрованих із податком на доходи фізичних осіб. Такі заходи мають бути таргетованими та спрямованими на підтримку вразливих груп працівників або територій, що потребують особливого розвитку. Впровадження обмежених у часі пільг розглядається як інструмент легалізації зайнятості та виведення бізнесу з тіньового сектору.
Циркулярна економіка в індустрії
Дослідження щодо взаємозв’язку екологічної політики та промислового розвитку презентував Дмитро Лазаренко з Інституту економіки промисловості НАН України. Він запропонував модель інтегрованого циркулярного хабу, який забезпечує перероблювання будівельних відходів, що утворилися внаслідок воєнних руйнувань, на вторинні матеріали.
Реалізація такого проєкту, за оцінками авторів, потребує інвестицій у розмірі 4,3 млн євро. Очікуваний результат включає щорічне зростання регіонального ВВП на 1,0–1,2 млн євро, створення понад 200 робочих місць та генерацію до 20 МВт теплової енергії. Крім того, проєкт дозволить скоротити викиди вуглецю на 60–100 тисяч тонн на рік.
Енергетична трансформація України
Третя робота, представлена Данилом Череватським з Інституту економіки промисловості НАН України, стосується прогнозування потреб в енергоресурсах. Науковець розробив методику, що пов’язує кумулятивні витрати первинних енергоресурсів із показниками ВВП.
Аналіз доводить, що Україна вийшла з циклу екстенсивного енергомісткого розвитку, який тривав чверть століття, та досягла точки енергетичного паритету. Це створює умови для переходу до моделі інтенсивного економічного зростання через механізми декаплінгу, коли збільшення ВВП стає можливим при мінімальному зростанні споживання енергії.
Фото: Мінекономіки
Читайте також: Фонд компенсації воєнних збитків бізнесу на 58,7 млрд гривень зіткнувся з податковими суперечками
